День весняного рівнодення

А чи знаєте ви, що ...

• Середньостатистичне дерево за рік виробляє від 100 до 700 кг кисню, поглинає 33 кг вуглецю, нейтралізує 80 кг шкідливих речовин, абсорбує 20 кг пилу і фільтрує близько сто тисяч кубометрів повітря.
• Для виготовлення одного аркуша паперу формату А4 потрібно від 13 до 21 г якісної деревини, а для виготовлення однієї книги – близько 5 кг. Тільки для виробництва паперу у світі щорічно вирубується понад125 мільйонів дерев.
• Фінляндія – найбагатша лісом європейська країна, 70% її території вкрито лісами. Найбідніша лісом – Великобританія, лісові угіддя якої займають всього 6% її території.
• Найтвердішу деревину має береза Шмідта, або залізна береза, яка росте на території Росії; найвище дерево на Землі – екземпляр Секвої вічнозеленої на ім’я Гіперіон, що росте в національному парку «Редвуд» на півночі США. Висота дерева – 115,7 м; найстаріше дерево на планеті – остиста гірська сосна Мафусаїл віком приблизно 4845 років.
• В Китаї, щоб не вирубувати ліс, побудували чотирикілометровий міст не через річку, а вздовж неї;
• За даними Держлісагенства, Україна входить у десятку найбільших лісових держав Європи, посідаючи восьме місце за площею лісів та шосте – за запасами деревини.
• Площа заліснених земель в Україні охоплює 16 % території країни.
• Найзалісненіша область – Закарпатська, більш ніж половина її площі – ліс, а найменше його у Запорізькій – лише 4% території.
• Більше половини лісів України є штучно створеними і потребують посиленого догляду.
• Ліси України сформовані понад 30 видами деревних порід, серед яких домінують сосна, дуб, бук, ялина, береза, вільха, ясен, граб, ялиця.
• Найстаріші ліси в Україні – на Закарпатті. Їхній середній вік – понад 60 років. На Рівненщині – 52 роки.
• Найстаріше дерево в Україні – дуб, який росте на Рівненщині в Рокитнівському районі, якому за деякими даними 1300 років! Стовбур цього велетня сягає понад 8 м в обхваті.
• Найвищим деревом, висота якого була виміряна, вважається модрина європейська, яка росла в Рахові на Закарпатті. Коли її зрубали у віці 140 років, вона мала висоту 54 м.
• Ліс – це наше здорове та радісне майбутнє, це неоціненне багатство, яке ми залишимо нашим дітям та внукам. Кожен з нас може докласти зусиль для примноження цього багатства, це зовсім нескладно.
• Не вирубуйте лісів, саджайте дерева, дбайте про захищеність лісу від пожеж – і наші нащадки будуть нам вдячні.

За матеріалами сайту Відкритий ліс.

Міжнародний день лісу

Крим. Ялта. Ай-Петрі. Водоспад Учан-Су

Карпати. Водоспад Шипіт. с.Пилипець

Самый высокий в мире водопад Анхель в Венесуэле съемка с дрона

Всесвітній день ґрунтів

5 грудня 2002 року на Міжнародному конгресі ґрунтознавців запропонували запровадження Всесвітнього дня ґрунту, тому що цього дня у 1883 році В. В. Докучаєв захистив свою докторську дисертацію «Русский чернозем». Учений зазначав, що «ґрунт – це четверте царство природи».  Це було зроблено для того, щоб є привернути увагу до важливості ґрунтів як одного з найважливіших компонентів продовольчої безпеки та здоров’я екосистем, а також життєво важливого джерела для благополуччя людей завдяки їхньому внеску в продовольчу, водну і енергетичну безпеку та скорочення масштабів втрати біорізноманіття та зміни клімату.

Всесвітній день ґрунту святкується світовою спільнотою, до складу якої входить близько 60 тисяч фахівців з ґрунтознавства, що відповідають за генерування та поширення знань та інформування про ключову роль ґрунтів у підтримці життя і сільськогосподарського виробництва. У червні 2013 року прийнято рішення щодо відзначення Всесвітнього дня ґрунтів 5 грудня в якості платформи для підвищення обізнаності про важливість ґрунтів для продовольчої безпеки та функціонування екосистем.

Сьогодні найбільший вплив на природне середовище має антропогенна діяльність, яка може спричинити зміни властивостей ґрунтів як в кращий, так і в гірший бік.

В Україні ґрунт - це національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави. У нас і у всьому світі, іде особливо небезпечний процес деградації ґрунтів, або втрата їх родючості, який фахівці називають «тихою кризою планети». Україна має вибір: іти шляхом Латинської Америки чи Африки, де родючість ґрунтів низька, а будь-яких програм з її підвищення практично немає, або шляхом Західної Європи і Північної Америки, де є висока культура землекористування, вживають необхідні заходи, що попереджають деградацію та виснаження.

( Із сайту Інститут охорони грунтів України)