Коли остання гасне зірка
і голубіє рання вись,
із Володимирської гірки
на лівий берег подивись.
Не роси на рівнині мокрій,
не синь гаїв, не сіра мла.
Дніпро нахлюпнувся на обрій.
І звідки ця вода прийшла?
З болітця тихого на диво,
з-під верб, де в’яжеться пором,
струмок розсипався грайливо
і називається Дніпром.
Василь Швець
У першу суботу липня щороку відзначається Міжнародний день Дніпра. Для нас, українців, Дніпро не просто річка. Це вже один із символів України.
"...Дніпро - як мова. Мово наша і Ріко наша! Невичерпна, вічна, молода, як весняне листя. Райдуги купаються в Дніпрі, небо хмарніє від птаства, земля стогне від тяжкості хлібів, громи вигуркочують над просереддю Ріки, і садки вишневі коло хат, і хрущі над вишнями, і червоно в небо устає новий псалом залізу, а над усім мова гримить і шепоче, і ніжно лащиться, і бунтується: "О люди, люди небораки...", і дух рве до бою, і діти просять моні, а матері лебедіють над ними, і мружаться гаї, леліє, віє, ласкавіє, і небо пахне сміхом. "Спасибі великому українському письменнику Павлові Загребельному, який зумів, як ніхто, влучно сказати про Дніпро.
Немає коментарів:
Дописати коментар