Шановні колеги! Любі учні!
Проведіть день з користю, завітавши на сайти, де можна не тільки розв’язати кросворд, а й скласти свій:Бажаю удачі та змістовно проведеного часу!
Жорстокість і неуцтво не думають про майбутнє.
... Земля глухо гула, стогнала, горбилась під ногами і дрижала, утворюючи великі тріщини - немовби в глибині прокинувся і ворушився якийсь величезний черв’як, що віками дрімав, - сліпий, він повзе там і в темряві звиваються його мускули і рвуть кору землі, скидаючи з неї будівлі на людей і тварин.М. Горький
...Море дедалі втрачало спокій. Чайки знімались із одиноких берегових скель, припадали грудьми до хвилі і плакали над морем. Море потемніло, змінилось. Дрібні хвилі зливались докупи і, мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадались до берега, падали на пісок і розбивались на білу піну. Під човном кипіло, клекотіло, шумувало, а він відскакував і плигав, немов нісся кудись на білогривих звірах...Вода при березі починала каламутитись і жовкнути; разом з піском хвиля викидала зо дна моря на берег каміння і, тікаючи назад, волокла їх по дну з таким гуркотом, наче там щось велике скреготало зубами й гарчало. Прибій за якої півгодини перескакував через каміння, заливав прибережну смугу....Монотонний, ритмічний гомін хвиль перейшов у бухання. Спочатку глухе, як важке сапання, а далі сильне і коротке, як далекий стріл гармати. На небі сірим павутинням снували хмари. Розгойдане море, вже брудне і темне, наскакувало на берег і покривало скелі, по яких потому стікали патьоки брудної з піною води....Над берегом висів солоний туман од дрібних бризків. Каламутне море скаженіло. Вже не хвилі, а буруни вставали на морі, високі, сердиті, з білими гребенями, од яких з луском одривались довгі китиці піни і злітали догори. Буруни йшли невпинно, підбирали під себе зворотні хвилі, перескакували через них і заливали берег, викидаючи на нього дрібний сірий пісок. Скрізь було мокро, поналивано, в берегових ямках лишалась вода.
13 жовтня можна вважати днем народження нульового меридіана. Цього дня було прийнято рішення про затвердження Гринвіча як місце проходження початкового меридіана.
"Планета - це не інтернет-магазин із нескінченими запасами товарів. Супермаркет під назвою ЗЕМЛЯ спорожнів, - попереджає Крістоф Реттгерс (молодіжне об’єднання екологів). - Все, що ми споживаємо в цьому році після 2 серпня, вкрадено у майбутніх поколінь. Завдання політиків - не допустити цього".
"Якщо ми не зупинимось, то до 2030 року знадобиться вже дві планети, до 2050-го - цілих три", - б’є на сполох Юрген Кірш ("Greenpeace").
"Кожна людина може сприяти тому, щоб межа відновлюваності пролягала не влітку, а ближче до кінця року. Досить навіть малих справ: не кожного дня їсти м’ясо, купувати екологічні продукти..." - зазначає Андреас Шмідт, представник екологічної ініціативи католицької церкви Німеччини. Інакше, нагадує він, нас чекає сумна доля: "Ми всі просто зникнемо".
...Вот громады Альп,Джордж Гордон Байрон
Природы грандиозные соборы,
Гигантский пик - как в небе снежный скальп;
И, как на трон, воссев на эти горы,
Блистает Вечность, устрашая взоры.
Там край лавин, их громовой исход,
Там для души бескрайние просторы,
И там земля штурмует небосвод.
Коли остання гасне зірка
і голубіє рання вись,
із Володимирської гірки
на лівий берег подивись.
Не роси на рівнині мокрій,
не синь гаїв, не сіра мла.
Дніпро нахлюпнувся на обрій.
І звідки ця вода прийшла?
З болітця тихого на диво,
з-під верб, де в’яжеться пором,
струмок розсипався грайливо
і називається Дніпром.
"...Дніпро - як мова. Мово наша і Ріко наша! Невичерпна, вічна, молода, як весняне листя. Райдуги купаються в Дніпрі, небо хмарніє від птаства, земля стогне від тяжкості хлібів, громи вигуркочують над просереддю Ріки, і садки вишневі коло хат, і хрущі над вишнями, і червоно в небо устає новий псалом залізу, а над усім мова гримить і шепоче, і ніжно лащиться, і бунтується: "О люди, люди небораки...", і дух рве до бою, і діти просять моні, а матері лебедіють над ними, і мружаться гаї, леліє, віє, ласкавіє, і небо пахне сміхом. "Спасибі великому українському письменнику Павлові Загребельному, який зумів, як ніхто, влучно сказати про Дніпро.